Роки не можуть стерти біль і втрати,

Загоїть рани,що болять не менш,

Бо люди - не музейні експонати,

Хоч й експонати пам'ятають теж

Ту ніч в Чорнобилі,квітневу і гарячу,

Що шокувала вибухом гучним...

Страшна біда прийшла на землю нашу.

І стала болем ,непоправним і гірким...

Сьогодні минає 37- а річниця з дня трагедії на Чорнобильській АЕС.Багато що змінилося за цей час.Виросло нове покоління. Покоління,що пам'ятає, співчуває і бореться.Учні нашого ліцею створили " живі " газети, що розповіли про події 1986 року, зустрілися з Клиштою О.І.-людиною, що була свідком тих подій, а нині, як пожежник, намагається навчити молодь хитрощам своєї професії.

На годинах спілкування діти переглянули та обговорили фільми про катастрофу,заочно відвідали музей Чорнобиля. А п'ятикласники побували в селі Велика Олександрівка на мітингу - реквіємі,де зі сльозами на очах вшанували пам'ять тих,хто ціною власного життя врятував мільйони.

Пам'ятаємо. Ніколи не забудемо.